Повернімося до чергових нав’язливих бажань/заяв “суб’єкта Путіна”. Цей суб’єкт знову публічно повторює, що “його пропозиції ведуть до реального миру, дипломатичного врегулювання кризи”.
По-перше, немає жодної кризи, а є розв’язана РФ велика війна з цілком конкретною окупаційною та геноцидною метою.
По-друге, будь-яка доросла дипломатія можлива лише в адекватних переговорах, а для цього Росія має повернутися до міжнародного права (що неможливо, якщо врахувати якість нинішньої російської еліти) й залишити територію іншої країни (що можливо лише внаслідок військового примусу).
По-третє, масові доведені воєнні злочини й масштабні руйнування інфраструктури України вимагають належних та жорстких юридичних рішень. Насамперед – стосовно авторів війни (Радбез РФ і той-таки Путін). Інакше глобальна безпека та глобальні правила будуть остаточно “вбиті”.
По-четверте, будь-яка фіксація “не програшу Росії” неминуче призведе до наступних етапів війни. І Путін однозначно це добре розуміє. Йому потрібен час на подальшу мілітаризацію, посилення глобального пропагандистського тиску та дооформлення агресивного альянсу з країн/організацій, готових до експансій на інших територіях.
Ну й, безперечно, головне: Росія не пропонує жодного “миру” (РФ просто не знає, що це таке), але наполягає на капітуляції України, попри те, що зазнає в цій війні величезних втрат. Навіщо зберігати “путінський режим”, який нічого не зможе запропонувати завтра, окрім війн?
