Війна (зауважу, очікувано) “звалилася” в той патерн, якого всі сподівалися уникнути, але уникнути було, вочевидь, неможливо: взаємного нелімітованого нічим, окрім технічних можливостей, прагнення завдати максимально можливої шкоди цивільним об’єктам і цивільному населенню супротивника. Просто в рамках цього патерну Україна робить, що може, а Росія – що хоче.
Це вкрай небезпечний розворот ситуації взагалі і для України – особливо, тому що Росія і хоче, і може значно більше, ніж може собі дозволити Україна. Обстріли прикордонних територій Бєлгородської, Брянської, Курської і частково Ростовської та Воронезької областей є дратівливим фактором, але істотної шкоди військовій і цивільній інфраструктурі Росії не завдають. Засобів ураження на велику глибину Україна наразі не має. Зате Росія має.
Оскільки жодних моральних, правових і фізичних обмежень для Кремля не існує, війна з боку Росії виродилася в гігантську дистанційну каральну операцію в дусі відомих антипартизанських методик часів Другої світової. На кожен український безпілотник Росія відповідатиме кинджальним вогнем доти, доки її “кинджали” не закінчаться. А вони точно не закінчаться в найближчі кілька місяців. І це саме ті місяці, протягом яких Україна буде надана сама собі, оскільки Байден теж зайнятий насамперед собою.
Схоже, ми вступаємо в найважчий період війни – безглуздий і нещадний, проходження через який супроводжуватиметься величезними втратами серед мирного населення, на які Захід дивитиметься з марною та бездіяльною байдужістю.
Водночас не схоже, що в політичного керівництва України є реалістичний план дій, який дозволить країні подолати цей страшний етап війни. Стандартний план, що зводився до того, що “закордон нам допоможе”, а “народ все переможе”, пробуксовує. Захід гальмує, а терпіння населення вичерпується.
За цих умов ухвалений Верховною Радою кургузо-компромісний, і, тим не менш, такий, що жорстко б’є по “понятійних відносинах”, які вже склалися за роки війни, закон про внесення змін до системи призову на військову службу може стати триґером істотних змін у внутрішній та зовнішній політиці України.
