Цей текст було написано до теракту, а сьогодні, коли я дописую ці слова, усі вже побачили відео, на якому показано людину, підозрювану (!) у скоєнні теракту, якій у ФСБ відрізали вухо, і фото людини, яку катували струмом. Те, що там можуть відрізати що завгодно, навряд чи може здивувати, а ось те, що це знімають і демонстративно викладають у мережу, зайвий раз доводить мою думку: Росія важко хвора.
Насилу стримую себе, щоб не починати кожну – КОЖНУ – “Розмову про важливе з Тамарою Ейдельман” із вигуків: “Та як вам не соромно!” або “Що за цинізм!”.
Час би вже звикнути й зрозуміти: їм – не соромно.
Їм не соромно наказувати вчителям обговорювати з дітьми тему “Росія – здорова держава”. Мене особливо бісить тут слово “держава”. Ось вона, їхня Росія, – державна, потужна, скріпна і здорова.
Але Росія – важко хвора.
У Росії розвалена система охорони здоров’я. У Росії закривають сільські лікарні та фельдшерські пункти, надаючи дідусям по селах вибір – просто померти вдома чи спробувати дочекатись автобуса в місто. У Росії – дефіцит ліків. У Росії зашкалюють алкоголізм і наркоманія, у Росії – один із найвищих рівнів поширення ВІЛ, і ця хвороба, яку досить легко контролювати за допомогою ліків, залишається стигматизованою, ВІЛ-інфікованих перетворюють на ізгоїв.
У Росії тисячі інвалідів не можуть вийти з дому. У Росії матері хворих дітей мріють, щоб діти померли раніше за них і не потрапили в інтернат. У Росії жахлива екологія. У Росії немає налагодженої системи профілактики раку. У Росії на лікування дітей збирають гроші за допомогою SMS.
А ще Росія веде агресивну війну, і тому до всієї цієї, і без того жахливої, ситуації додаються ще поранені, контужені – і люди з найсильнішим посттравматичним стресом. Будь-яка війна породжує ПТСР, а війна несправедлива, що супроводжується дикими порушеннями прав людини, – тим більше.
Люди, які повертаються з цієї війни, хворі всі – незалежно від того, що вони там робили. А ще хворі родичі загиблих, не кажучи вже про жертв пропаганди. Бо коли тобі день за днем промивають мізки людиноненависницькими думками – це теж хвороба.
І говорити з дітьми слід не про те, який прекрасний ЗСЖ, а про те, як вирішувати проблеми, від яких Росія задихається і корчиться в судомах.
Ви не наважуєтеся говорити про війну? Не говоріть. Зайдіть на сайт “Если быть точным”. Там величезна кількість статистики, що описує ситуацію в Росії, зокрема зі здоров’ям. Виберіть те, що вам ближче, що актуальніше для вашого регіону, обговоріть із дітьми.
Поміркуйте про те, звідки взялися ці проблеми, і що можна зробити для їх вирішення.
І будь ласка, будь ласка, не використовуйте слово “держава”. Росія – просто країна. Нещасна, хвора країна.
