Я би радила західним політикам подивитися звернення Путіна до Федеральних зборів. Стає зрозумілим, проти кого Росія воює та якими будуть наступні кроки.
Путін визначає Росію як “оплот традиційних цінностей, на яких будується людська цивілізація”. Хоча замість обіцяних цінностей у Росії тільки обгортка, за якою ховається людиноненависницька ідеологія, але Путін переконаний, що він спирається на “більшість людей у світі, зокрема мільйони громадян західних країн”. І це слід сприймати серйозно. За цими словами постають агресивні політичні рухи, що у свій час фінансувалися Росією і тепер хочуть повторити успіх Путіна у власних країнах.
Війна має не тільки мілітарний вимір, але й інформаційний, економічний, ціннісний тощо. І ця війна давно перетнула кордони західних демократій, які надто довго сприймали власну безпеку як даність.
Саме існування вільного світу загрожує диктаторам втратою влади. Тому немає такої ціни, яку б Путін не був готовий заплатити за знищення свободи.
Не дивно, що його головний меседж до російських громадян зчитується як “без війни немає Росії”. Це значить, що час для нейтральності минув. Рано чи пізно більшість російських громадян, які обрали позицію “непротивления войне”, бо “влада краще знає, що робити”, понесуть на вибудуваний їхнім “непротивлением” алтар своє життя та майбутнє своїх дітей.
Звільнені з полону люди розказують, як росіяни говорили їм, що коли Україна впаде, то українці вже разом із російською армією підуть завойовувати світ. Якщо ми не зупинимо Путіна в Україні, то за якийсь час він піде далі. Неважливо, визнають це західні політики чи ні, але їхні країни в безпеці, доки Україна тримає удар.
Можна прямо зараз дати Україні все необхідне, щоб відбитися від російської агресії. А можна довго коливатися і пропустити момент, коли розвинені демократії постануть перед необхідністю платити ціну життям власних громадян.
