Минули два роки і 18 днів війни. За минулу добу на фронті нічого фатального не сталося, і це лише підтверджує думку більшості експертів, що путінський наступ видихнувся і чекати наступного можна буде не раніше літа.
Наразі в експертів немає єдності з приводу можливостей російської армії і загалом російської економіки продовжувати цю війну з колишньою інтенсивністю. (При тому, що нинішня інтенсивність російських зусиль явно недостатня для нанесення поразки ЗСУ, і якщо Путін хоче перемогти в цій війні, йому слід було б наростити зусилля).
Характерним відображенням цієї різноголосиці думок є сьогоднішній огляд ISW, у якому висловлено низку взаємосуперечливих тверджень. З одного боку, йдеться про те, що вже зараз російські частини, які Путін кидає в бій, недоукомплектовані і немає жодної можливості забезпечити їх штатною чисельністю і належними за всіма нормативами зброєю і технікою.
Але при цьому йдеться і про те, що російська армія отримує все необхідне поповнення, а ВПК нарощує виробництво. І тут же повідомляється, що все це виробництво – лайно собаче й офіційна російська статистика не відокремлює відремонтовану техніку, підняту зі складів тривалого зберігання, і новозроблену, що створює хибне уявлення про реальні можливості російської оборонної промисловості.
Однак уже практично через абзац сказано, що в такому режимі російська промисловість у змозі повністю покрити потреби армії протягом наступних чотирьох-п’яти років, але водночас повідомляється, що колапс російської економіки наприкінці цього року неминучий.
Хочете, я поясню вам, чому все це так дивно? Тому що все це – правда! В умовах, коли кожен із нас по-своєму розуміє, що таке колапс економіки і повне покриття потреб армії, такі коливання оцінок неминучі.
Чи є перехід, наприклад, на картковий розподіл продуктів харчування свідченням колапсу економіки? Класичний підхід каже, що так, безумовно. Але чи означатиме це реальний колапс, коли економіка згорнеться, а на вулицях лежатимуть померлі від голоду люди? Ні, зрозуміло. За нормативного позаекономічного розподілу продуктів економіка може функціонувати необмежений час і навіть демонструвати певний рівень ефективності. Щоправда, вкрай невисокий.
Або, наприклад, інше питання: чи справді російський ВПК виробляє всю необхідну армії техніку? Так, ясна річ. Але тільки якщо потреба в ній визначається не об’єктивним запитом війська, що воює, а міркуваннями на кшталт “і так зійде”, “бери що дають”, “годі мудрувати, вічно ти скиглиш” і “кроком руш, беріться до виконання”.
Коли якийсь бойовий генерал або полковник знає, що якщо він буде сильно скаржитися, то отримає менше, ніж якби мовчав, а якщо все одно качатиме права і тикатиме пальцем у статут і нормативи, то взагалі його кинуть у саме пекло і вже звідти не вилізе, то кількість усім забезпечених частин стрімко зростає.
А тому:
– Полковнику! Ти всім задоволений?
– Так, товаришу генерале!
– Виконуй наказ!
– Так, товаришу генерале! Дозволите бігом?
І далі:
– Володимире Володимировичу! Ось доповіді командирів частин: скарг немає, вони повністю укомплектовані і людьми, і технікою. Можете самі зателефонувати, вони підтвердять!
Не думаю, що відкрию вам таємницю, якщо скажу, що так російська армія воює ще з часів Петра Першого і цей її стан – норма, а не патологія. Ніколи по-іншому не було і вже не буде. І в цьому сенсі експерти мають рацію: у такому стані вона не те що п’ять років, а й 50 років провоює.
Російську армію потрібно позбавити самої основи її функціонування. Базових речей, без яких навіть голими руками воювати не вийде. І в цьому сенсі українські бомбардування російських НПЗ – дуже правильний і вкрай болючий для Путіна удар.
Узагалі, останнім часом інтенсивність подібного роду атак з боку України різко зросла, і це не може не тішити.
Це якраз те, що дозволить підірвати саму основу функціонування військової машини Росії, а з нею і зірвати всі експансіоністські плани божевільного російського фюрера.
Слава Україні!🇺🇦
Байден сьогодні зробив дві заяви: по-перше застеріг Ізраїль від атаки на Рафах, а по-друге, сказав, що США ніколи не залишать Ізраїль без своєї підтримки. Мені здається, що Байден і з Ізраїлем проробляє той самий номер, що і з Україною.
Та й грець із ним. Я тепер узагалі його не слухаю. Білий шум. Інформації нуль. Ні про що. За змістовністю виступів він стрімко наближається до Вови Соловйова, тільки зі зворотним знаком. Як казав Остап Бендер, немає жодної Америки, а хвилі Атлантичного океану розбиваються об Шепетівку.
I❤️🇮🇱
