Путінські фашистські ідеологи зробили чергову спробу захопити Інститут філософії РАН. Привід – звільнення якогось зетника Черняєва, якого вони давно просувають у керівники інституту. Стоїть за цією кампанією олігарх Малофєєв, а беруть участь у ній “Царьград”, “Завтра”, Readovka, Дугін, Чадаєв та інші урапатріоти.
Найцікавіше в цій історії – аргументація обвинувачів ІФРАН, що свідчить про остаточний перехід Росії від авторитаризму до тоталітаризму. Тепер від людей (у цьому разі – співробітників цього інституту) вимагають не просто не чинити опір злочинам влади (як за авторитаризму), а активно брати в них співучасть (як у сталінському тоталітаризмі).
Порівняйте дві цитати. Перша – автора книги “Путін. Його ідеологія” Олексія Чадаєва, який викриває співробітників Інституту філософії РАН. Друга, що демонструє ту саму тоталітарну логіку, –з “Шапки” Войновича.
1. “А хто ще з Інституту хоча б цей самий один раз туди (на Донбас) з’їздив за весь цей час? Або хоча б сказав, написав публічно щось, якось позначив позицію (з приводу війни)? Пояснювати спеціально, чому це настільки важливо саме від філософів і саме зараз? Єдиний співробітник ІФРАН, окрім Черняєва, який дуже ясно, однозначно і публічно зайняв позицію, – це ексзаступниця директора інституту Ю.В. Синьоока, що бореться нині з Парижа з агресивним агресором. Але я повторюю: навіть такий вибір заслуговує на значно більшу повагу, ніж як у решти – “нас це не стосується, ми тут книжки читаємо”.
2. “Ти будеш писати про хороших людей, будеш вдавати, що ніякої такої радянської влади і ніяких райкомів-обкомів зовсім не існує, і будеш носити таку саму шапку, як я? Дудки, дорогий мій. Якщо вже ти хочеш, щоб нас дійсно зрівняли, то ти і в іншому рівності не уникай. Ти, як я, пиши сміливо, пику не відвертаючи: “Завжди з партією, завжди з народом”… Ти ось теж у турпоїздці в Парижі був. Тобі там запитання ставили? Ставили. А ти що відповідав? Ти відповідав, що політикою не цікавишся, географією теж і, де знаходиться Афганістан, точно не знаєш… Ти думаєш, ти проти радянської влади не пишеш, а ми тобі за це спасибі скажемо? Ні, не скажемо. Нам мало того, що ти не проти, нам треба за”.
Я думаю, що Інститут філософії РАН приречений. Приречені і будь-які спроби російської інтелігенції сховатися від тоталітарної ідеологічної мобілізації за “малими справами” або в тиші наукових бібліотек. Якщо путінський режим проіснує ще хоч кілька років, інтелігенція, яка не встигла втекти і не поспішає сісти у в’язницю, буде примусово призвана на ідеологічну службу режиму.
