Російські війська завдали ударів по житлових кварталах Києва та інших українських міст. Можна знову повторити, що воєнні злочини – частина злочинної війни, яку Путін розпочав, напавши на Україну.
Але ще раз: що вражає – це повне безумство. Не було, здається, жодного випадку в новітній історії, щоб масштабний терор проти мирних мешканців призводив до військової перемоги. Навіть якщо повністю забути про мораль, це стратегія, що не працює.
Гітлер вів кампанію терору, подібного до путінського, проти Лондона та інших англійських міст у 1940 році. Цілі квартали і міста були зруйновані, але це ніяк не наблизило Гітлера до перемоги.
Гітлер вів аналогічну кампанію терору проти цивільного населення в СРСР у 1941-43-му, наприклад, проти Ленінграда, але це ніяк не допомогло йому здобути перемогу.
Так само масштабні бомбардування німецьких міст авіацією союзників у 1943-45-му, коли за знищеної ППО цілі міста знищували за одну ніч, ніяк не прискорили кінець Гітлера. Зрозуміло, що під кінець війни німці мріяли про припинення війни, але її кінець був результатом перемог СРСР, США та Англії на полі бою.
У ядерних ударах по Хіросімі і Нагасакі сенс був зовсім НЕ в “зниженні підтримки режиму Хірохіто” (і вона не впала). Сенс був у демонстрації зброї, здатної знищити будь-яку військову потужність Японії. Це (і розгром Квантунської армії радянськими військами) показало японським військовим безглуздість опору.
У В’єтнамі американські бомбардування були націлені на “зниження підтримки повстанців” – і були так само безрезультатними. Підтримка не знизилася. У підсумку поразка США у В’єтнамі – результат нездатності здобути перемогу над північнов’єтнамською армією, але терор проти цивільного населення ніяк не допоміг.
Зрозуміло, що у Путіна і його оточення в голові щось на кшталт операції НАТО в Югославії в 1990-ті, але тоді якраз ніяких ударів по житлових кварталах не завдавали. А удари по інфраструктурі були націлені НЕ на зниження підтримки Мілошевича. Щойно Мілошевич зробив те, що від нього вимагали, вивів війська з Косова, куди увійшли російські миротворці, удари припинилися.
Терор проти цивільного населення не допомагав і в російських кампаніях. Російська армія двічі знищувала Грозний у боротьбі з чеченськими сепаратистами, але це не знижувало їхньої підтримки серед населення. Путінська “перемога” в Чечні була здобута за рахунок зовсім іншого – перемоги військової над бойовиками і “купівлею” частини еліти.
Путін і його військові наказують наносити удари по житлових кварталах Києва, Одеси, Харкова, Кривого Рогу на очах у всього світу, тому що він уже маніяк, який живе у своєму особливому світі. Він не може припинити війну і репресії, тому що без війни його тут же не стане. Але те, що він робить, ніяк не допомагає Росії, ні в якому сенсі. Що швидше маніяка усунуть від влади, то краще.
