Минув один рік і двісті дев’яносто сім днів війни. Минулої доби росіяни тиснули практично на всьому протязі фронту і подекуди (наприклад, в Авдіївці) трохи просунулися вперед. Але нічого критичного. У будь-якому разі, на сьогоднішніх картах ISW жодних скільки-небудь помітних успіхів путінських чудо-богатирів я не побачив. Не буде великою натяжкою сказати, що фронт стоїть. І стоїть уже щонайменше місяців зо три.
За ці три місяці російські пропагандисти вже розповіли всьому світові такі страсті-мордасті про путінську армію і її неймовірну силу, що навіть сам Путін повірив у ці бравурні доповіді. Його, втім, обдурити легко: він і сам обманюватися радий.
Сьогодні на колегії Міністерства оборони Путін знову видавав кірки. Але вони були настільки старі й засохлі, що ніхто навіть бровою не повів, настільки всі звикли до його, з дозволу сказати, “аргументації”.
Тез, власне, небагато. І Путін їх повторює щоразу, навіть не піклуючись про те, щоб якось свій арсенал доказів урізноманітнити. Ті самі слова, ті самі твердження, та сама поза ошуканої чесноти.
Перша теза полягає в тому, що в 1991 році НАТО обіцяло Горбачову не розширюватися на схід, а потім “кинуло” і розширилося. Друга теза новіша, але й вона вже скоро другий десяток років розміняє. Полягає вона в тому, що США змусили його почати війну проти України. У нього начебто не було вибору.
З приводу натівської обіцянки не розширюватися на схід було стільки всього сказано, що навіть соромно повторювати: в реальності такого зобов’язання ніхто (з тих, хто мав на це право) на себе не брав. І коли в Горбачова просто спитали, було таке зобов’язання чи ні, він відповів, що ні, не було.
Ба більше, його ніхто від НАТО і не вимагав. Тому що єдиний момент, коли СРСР міг вплинути на це питання, був, коли в 1990 році(!) вирішувалося питання про об’єднання Німеччини. І тоді так, міністр закордонних справ Німеччини Геншер і Держсекретар США Бейкер у рамках дискусії суто гіпотетично говорили про можливе зобов’язання НАТО не розширюватися на схід. Але в остаточні документи це зобов’язання не ввійшло. А більше й приводу про це говорити не було.
Я думаю, якщо покопатися пару хвилин в інтернеті, можна знайти навіть відеоролик із горбачовським інтерв’ю на цю тему, де він каже, що такого зобов’язання не було. А якщо подлубатися ще три хвилини, можна знайти і відеоролик, де вже сам Путін чітко говорить, що такого зобов’язання ніхто на себе не брав. Що за його вказівкою перерили всі архіви і ніде не знайшли згадок про подібні юридично значущі зобов’язання.
Я і сам нещодавно, коли писав чергову главу свого “Живого Єльцина”, уважно вивчив стенограму переговорів Єльцина з Клінтоном у березні 1997 року. Там вони конкретно говорять про розширення НАТО на схід, і Єльцин просить “друга Білла” просто почекати з прийомом країн Балтії в НАТО і не приймати їх у першій партії разом із Польщею, Чехією та Угорщиною.
Ніде, жодного разу ні Єльцин, ні Примаков, ні хтось із їхніх помічників не посилаються на зобов’язання НАТО “не розширюватися на схід”. (Яке, як сьогодні заявив Путін, було дано аж 1991 року). Погодьтеся, якби таке зобов’язання було, то Єльцин неодмінно б на нього посилався. Але він жодного разу про нього не згадав.
І 2004 року (вже за Путіна), коли Естонію, Латвію і Литву в другій хвилі разом із Румунією, Болгарією та іншими східноєвропейськими країнами було прийнято до НАТО, ані Путін, ані Лавров, ані будь-хто інший жодного разу не згадали про те, що є зобов’язання НАТО не розширюватися на схід.
І ось минуло майже 20 років, і Путін раптом починає усім розповідати, що Росію обдурили. Мало сказати, що це неправда. Тут ми маємо справу з особливим типом брехні. Це путінська брехня, тобто вища форма брехні, відома людству. Це така брехня, промовляючи яку людина прекрасно розуміє, що вона бреше. Ба більше, вона усвідомлює, що її слухачі знають, що вона бреше.
І от він знає, що багато хто з них пам’ятає його власні слова, що такого зобов’язання немає. Але він усе одно бреше. Поперек фактів, своїх власних слів, всупереч логіці, всупереч здоровому глузду і не дбаючи про власну репутацію.
Він навіть не намагається пояснити, чому раніше говорив інакше. Просто бере – і говорить рівно протилежне тому, що говорив до цього. І всі мають зробити вигляд, що так він говорив завжди. І негайно забути все, що вони чули раніше. Тому що якогось незмінного минулого немає. Воно щоразу змінюється на догоду злобі дня.
Те ж саме він зробив і з 2014 роком. Путін стверджує, що це саме США влаштували держпереворот в Україні. Я вже писав про те, що не можу собі уявити, як можна за тисячі кілометрів від Києва взимку вивести мільйон людей на Майдан і тримати їх там два з гаком місяці, а потім ще кинути під кулі. Це ж скільки грошей їм потрібно заплатити для цього?
Путін не опускається до пояснень. Він просто говорить це, анітрохи не піклуючись про те, аби бути хоч мінімально переконливим. Він упевнений: його слухачі все схавають. І в потрібному місці поаплодують улюбленому вождю. І все буде чинно і солідно. І ніхто навіть не подумає, що людина, яка стоїть на трибуні, – бреше. Коли Путін сказав, так воно і є. І не з цієї хвилини, а завжди так було. І всі вони від самого початку так думали. І жодного іншого пояснення ніколи не існувало…
Він знає, що такий флешмоб неможливо організувати за гроші і проти волі людей. І всі його слухачі це знають. Якби це було можливо, то Путін перший робив би такі флешмоби на свою підтримку. Але він прекрасно знає, як важко вивести на вулицю навіть 50 тисяч людей хоча б на пару годин – без того, щоб люди самі хотіли це зробити.
Але він усе одно бреше. І всі знають, що він бреше. І він знає, що всі знають, що він бреше. І йому анітрохи не соромно. І він безтямно бреше – і потихеньку вже й сам починає вірити в те, що це правда…
І що НАТО обіцяло не розширюватися, і що Держдеп за “печеньки” може вивести мільйони людей на вулиці й скидати президентів за тисячі кілометрів від Вашингтона, і що в Криму й Донбасі передбачалася різанина, і що цю різанину теж хотіли організувати американці, і таке інше, таке інше, таке інше… Таке саме безглузде, вочевидь неможливе, безглузде й безтямне…
Я ось думаю: хіба він може перемогти? Якщо вся ця брехня є єдиним обґрунтуванням його агресії, то як це можна довго сприймати всерйоз? Ні, я реально не розумію. Це навіть не дурдом. Це дитячий садок. Ясла. Немає чіткої межі між реальністю і фантазіями. Дитина просто загралася і марить. Заберіть у неї іграшки й покладіть спати. Їй потрібно відпочити. Вона втомилася.
Ось і все. А наша справа – права (ви ще не забули?).
Слава Україні!🇺🇦
Сьогодні Ізраїль заявив, що готовий до другої паузи в бойових діях із ХАМАС в обмін на звільнення заручників, яких утримують у секторі Газа. Що ж. Можу тільки побажати, щоб це сталося якомога швидше.
I❤️🇮🇱
