Події на Північному Кавказі, де жителі дослухалися до слів Путіна про шкідливість усяких там Мойш Ізраїлевичів для традиційної і святої Росії, цілком природні для країни, що будує фашизм XXI століття. При цьому дуже характерні описи того, що відбувається в офіційній пресі.
По-перше, ніхто, зрозуміло, не сказав, що заворушення були ініційовані і профінансовані ворогами Росії. По-друге, дії поліції щодо “протестувальників” (ніхто не назвав таких, наприклад, “екстремістами”) були доволі коректними, і силу застосовували досить обмежено. По-третє, Кремль вирішив, судячи з усього, відмовчатися з цього приводу, залишивши заламувати руки місцевим мусульманським начальникам, які б, дай їм волю, і самі очолили подібні акції. По-четверте, що характерно, муфтій Дагестану, якого зараз описуватимуть як мудру й незворушну людину, зазначив: “Що стосується сьогоднішньої акції, це, звісно, щиро кажу, ви помиляєтеся, таким шляхом це питання не вирішується. Ваше обурення ми дуже розуміємо, сприймаємо дуже болісно”.
Інакше кажучи, товариші євреї, “питання” ваше в Росії стоїть. Вирішувати його будуть, але трохи інакше. Як – це вирішить Путін у рамках доктрини Росії як особливої цивілізації. Ви тільки почекайте, не нервуйте, скоро все побачите. Тільки краще на це дивитися, мені здається, збоку…