Чи має копання в “помилках 90-х” якийсь стосунок до трагедії війни в Україні? Альфред Кох вважає, що ні.
Не погоджуся з ним. Війна в Україні породжена суспільною системою, підвалини якої були закладені саме в 90-ті роки. Фатальною помилкою “реформаторів 90-х” було те, що заради реалізації своєї чудової (як їм здавалося) програми ринкових реформ вони пішли на політичний союз із вурдулаками.
У 91-му вурдулаки присягнули вегетаріанству і спочатку здавалися зовсім не страшними. Але думати, що вони будуть вічно пити томатний сік, було дуже наївно. Вони жадали “перегляду умов контракту”. Саме вони підштовхнули Єльцина до кривавої розв’язки політичного протистояння 93-го року.
Але крові, пролитої в Москві, вурдулакам вистачило лише на те, щоб злегка “одужати” після періоду вимушеної стриманості. Вони вимагали “продовження банкету”. І вже через рік зіштовхнули Єльцина в криваву трясовину брудної колоніальної війни проти Чеченської республіки Ічкерія. Ось тут уже почався справжній “бенкет духу”. Під час нього держава повертала собі втрачене на певний час “право” топтати будь-які моральні та правові норми. “Право” на необмежене насильство і необмежену жорстокість. Так знову стало можна.
Тим часом у результаті ринкових реформ, здійснюваних значною мірою руками вурдулаків, у Росії формувалася економічна система, яка, як вурдулак сонячного світла, боялася будь-якої змінюваності влади. Тому що всі права нових великих власників були, м’яко кажучи, пташині і залежали від тих самих вурдулаків у владі. І будь-яке “пересування влади” (навіть між вурдулаками) тягнуло за собою масштабний переділ власності. Будь-які нові вурдулаки при владі прагнули відібрати власність у васалів попередніх вурдулаків і передати її своїм васалам.
Захист від змінюваності влади був для системи критичним. А для цього були потрібні знову-таки вурдулаки. Зрештою старі і нові вурдулаки (гебло та “авторитетні бізнесмени”) злилися в єдиний новий правлячий клас путінської Росії. Цей клас, який стрімко досяг неймовірних багатств і неосяжної влади далеко не правовими засобами, вірив тільки в силу. На навколишній світ він дивився як на поле вічної війни всіх проти всіх, дике поле свого вільного полювання.
Цей клас не розумів, з якого дива західні лохи, пов’язані всілякими обмеженнями, повчають його з приводу прав людини. Коли він увійшов у силу і відчув її, нацистські ідеї винятковості й зверхності, імперського реваншу і світового домінування йому чудово “зайшли”. Перехід нової російської “еліти” на позиції антизахідництва й антиамериканізму був абсолютно неминучим.
А ви говорите, що немає зв’язку між “помилками 90-х” і нападом путінської Росії на Україну. І навіть якщо у певної частини правлячої еліти спрацює інстинкт самозбереження і вона вирве владу з рук групи зовсім уже збожеволілих геополітичних маніяків і відповзе назад, щоб припинити війну, система все одно буде вагітна новим ресентиментом і новою війною.
Тому – жодних шашнів із вурдулаками та їхніми денними представниками. Жодних спроб “увійти у владу” і “позитивно на неї впливати”. Вурдулакам – тільки осиковий кілок. Тільки повне знесення всієї путінської еліти і пов’язаної з нею системи.
