Альфред КОХ: “Путіна треба судити в Україні”

Минув один рік і сто шістдесят сім днів війни. Карти ISW не показують якихось вражаючих успіхів російського наступу на Куп’янськ та в інших місцях на півночі. Я, звичайно, не повзав по карті з циркулем і лупою, але гадаю, за добу росіяни взагалі нікуди не просунулися. Також не бачу жодної зміни ситуації в районі Бахмута. Хоча обидві сторони розповідають про свої “часткові успіхи” на цій ділянці фронту.

Але що видно цілком чітко, так це вихід ЗСУ на околиці Урожайного на Бердянському напрямку. Урожайне тривалий час росіяни успішно утримували, і всі зусилля українців щодо його взяття були безрезультатними. І ось тепер вони вже ведуть бої на його околиці.

Якщо наступ продовжиться в такому темпі, є хороші шанси до кінця серпня вийти до першої лінії “суровікінського валу”. Нагадаю, що на цьому напрямку в нього фактично є тільки перша (вона ж і єдина) лінія оборони. Що це означає на практиці, ви і без мене добре розумієте.

Сьогодні росіяни обстрілювали Запоріжжя і вбили трьох людей. Загинули чоловік 43 років і двоє дівчат – 19 років і 21. Крім цього, 9 осіб дістали поранення, зокрема 11-місячна дитина.

Загиблі дівчата (Світлана Сімейкіна і Христина Спіцина) були доньками військовослужбовців. Їхні батьки зараз перебувають на фронті і захищають Україну від російських агресорів. Світлана й Христина грали в музичному дуеті Similar Girl, а також були учасницями cover band Gems.

У мережу виклали відео з їхнім останнім вуличним концертом. Ще вчора вдень вони були живі і грали свою музику для людей. Але Путін їх убив.

Адже як тут усе влаштовано: він не хотів, воно саме так вийшло. Соррі, війна… Усяке буває. Без образ? Гаразд? Ви ж розумієте: я не з вами, я з НАТО воюю. Причому воюю виключно високоточною зброєю і тільки по військових об’єктах.

А те, що Україна не член НАТО і ще невідомо, коли ним стане, – це дрібниці. Адже тут головне – загроза того, що коли-небудь стане. Ось із цією загрозою Путін і воює. І тому треба вбити двох дівчаток. Без цього ніяк не виходить перемогти НАТО.

Узагалі, гидота всього, що робить Путін, уже давно не передбачає хоча б мінімальної логіки. Він творить зло тому, що нічого іншого зробити вже не може. Він сам по собі, персонально, є злом. У ньому нічого, крім зла, вже немає.

Його образи на Захід, на те, що той не прийняв його у свою пісочницю і що не визнає його рівним партнером, а Росію – великою державою, яка має право на свою “сферу впливу”, лежать у нього глибоко в підкірці. Він усе намагається довести, що він важливий і сильний, що на нього треба зважати, що його не можна ігнорувати, що він не якийсь там Кім Чен Ин або Лукашенко.

І він вирішив усім показати свою міць. Тому взяв і вбив двох дівчаток. “Іскандерами”. “Хто я? Тварюка тремтяча чи право маю?”. І хрясь стареньку сокирою… Бачите, який я? Хіба не видно, що могутній і хоробрий? Ну ж бо, негайно приймайте мене у свою компанію! Я вам покажу, де межі “русского мира”…

А як із ним тепер сидіти за одним столом? Із убивцею? Із кримінальником, якого розшукують по всьому світу? Просто з дурним і огидним дідуганом, який у своєму самозамилуванні став абсолютно несамовитим і навіть смішним.

Будь він проклятий, виродок. Своїх дочок сховав, а чужих убиває. Герой. Ні, Путіна не можна видавати в Гаагу. Його треба судити в Україні, українським судом. Попередньо передбачивши публічну страту через повішення для таких, як він, виродків. І щоб у перших рядах на цьому суді сиділи батьки й матері вбитих ним дітей. І щоб вони ж були в журі присяжних.

Ось їм нехай і розповість, що таким чином він “чинив опір розширенню НАТО на схід”, що його “приперли до стінки”, що він “бачив загрози безпеці Росії” і що так він “боровся з українськими нацистами” і “захищав російських братів”. І тому вбив Світлану Сімейкіну (19 років) і Христину Спіцину (21 рік).

У голові не вкладається, що ще є люди, які бачать у ньому реального “борця з американським гегемонізмом”. Це просто якийсь морок.

Барон Мюнхгаузен, який оголосив війну Англії, був просто жорстким прагматиком порівняно з цим параноїком, який відірвався від реальності.

Я всім серцем, щиро, в цю хвилину сумую разом із батьками тих двох дівчат. І з батьками всіх дітей, які були вбиті Путіним. Цей злочин не може залишитися безкарним. І він обов’язково буде покараний.

Тому що наша справа – права. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.

Слава Україні!🇺🇦

Головна / Статті / Думка / Альфред КОХ: “Путіна треба судити в Україні”