Ось і настав той день, про який так довго говорили більшовики.
Про який бункерного ідіота попереджали всі ці роки.
Міг піти 2008 року в міжнародний олімпійський комітет, а рік тому здатися Гаазі – але в підсумку ним вистрілять із гармати.
За “національного лідера” боротися охочих поки не видно. Губернатори щось сиплять з-під корчів – але тільки після явного стусана з Кремля.
Подивіться на карту – це зараз головне. Лінія Ростов – Воронеж – Москва.
Просування бойовиків стрімке.
Пригожин хоче стати новим Берією – це теж зрозуміло. Був кривавим катом – стане ліпити образ народного заступника-реформатора. Бідна моя країна, що обирає між двома катастрофами.
І все ж війна жаби з гадюкою дає шанс на політичні зміни.
