З новин: “Путін доручив МОЗ вивчати поведінку ЛГБТ-персон у спеціально створеному інституті”.
Не відпускає Путіна хворобливий інтерес до цієї теми. Так і манить його заборонений, точніше, заборонений ним самим плід. Давно відомо: голодній кумі хліб на умі. Хто про що, а Путін усе про геїв.
Кілька років тому мені вдалося прочитати, щоправда, без права публікації, доповідь одного американського психіатра на закритій зустрічі експертів, присвяченій ситуації в Росії (мій знайомий представляв там Німеччину).
Психіатр, спираючись на безлічі путінських цитат, зокрема на тему ЛГБТ, сексу, гендерних стосунків, дійшов висновку, що російський диктатор, імовірно, ще підлітком під впливом гомофобного, сексистського середовища витіснив свою природну гомосексуальну орієнтацію і, як буває в таких випадках, став садистичним невротиком, авторитарною особистістю та агресивним гомофобом.
Я б додав про його садистичне ставлення до дітей. Тільки кінчений садист міг наказати в Беслані стріляти з вогнеметів по спортзалу, повному школярів, викрадати і ховати в Росії дітей з України тощо.
Нижче цитати з книги Карен Хорні “Наші внутрішні конфлікти. Конструктивна теорія неврозу”, що описують поведінку невротиків-садистів. Нічого не нагадує?
“Мстивість, що часто просочується, подібно до отрути, крізь кожен осередок садистської особистості. Садист не тільки є мстивим, а й зобов’язаний таким бути, бо спрямовує своє шалене презирство до самого себе назовні, тобто на інших. Оскільки його самовдоволення заважає йому побачити свою причетність до труднощів, що виникають, він повинен відчути, що є саме тим, кого образили й обдурили; оскільки він не здатен побачити, що джерело його розпачу в ньому самому, він повинен вважати інших відповідальними за цей стан…
Садист боїться, що інші почнуть поводитися з ним так, як він поводиться з ними, або як має намір поводитися. Усвідомлено ця тривога виражається не стільки як страх, скільки як само собою зрозуміла думка, що вони “уклали б із ним нечесну угоду”, якби змогли, тобто якби він не перешкоджав їм, перебуваючи в постійному наступі. Йому слід бути пильним у передбаченні та попередженні будь-якої можливої атаки настільки, щоб бути практично захищеним від будь-якої планованої проти нього дії”.
А ось опис із тієї ж книги – дуже схожий на ірраціональний садистичний потяг Путіна до України.
“Індивід із садистськими нахилами може мати бажання поневолювати інших людей, зокрема свого партнера. Його жертва має стати рабом супермена, істотою не тільки без бажань, почуттів чи власної ініціативи, а й узагалі без жодних вимог до свого пана…
Збереження влади над жертвою викликає в садиста набагато більший інтерес, ніж його власне життя. Він скоріше відмовиться від своєї кар’єри, задоволень або вигоди від зустрічі з іншими, ніж надасть своєму партнеру будь-яку незалежність…
За садистської експлуатації вигода також може братися до уваги, але вона часто має ілюзорний характер і явно не пропорційна зусиллям, витраченим на її досягнення. Для садиста експлуатація стає по праву різновидом пристрасті. Єдине, що береться до уваги, – це переживання тріумфу перемоги над іншими…”.
