Проминули один рік і вісімдесят сім днів війни. Карти ISW жодних істотних змін сьогодні не показали. І, мабуть, тепер уже й у Бахмуті цих змін чекати не варто. Пригожин виводить своїх вагнерівців із Бахмута. Ротація розпочнеться 25 травня і закінчиться до 1 червня. ПВК “Вагнер” буде замінено регулярними військами ЗС РФ.
ПВК “Вагнер”, мабуть, зазнала настільки істотних втрат у живій силі і техніці, що без поповнення і, як висловився Пригожин, “дооснащення і донавчання” вона вже не може виконувати свої функції.
На загальну думку, вагнерівці були найсерйознішою силою росіян, це була їхня основна ударна та штурмова піхота. І ось цей найбоєздатніший підрозділ російські геніальні полководці поклали в Бахмуті. Тобто місті, яке не має жодного не те що стратегічного, а навіть оперативного значення.
Хто поставив перед Пригожиним таке завдання? Чому його не переглянули? Чому вперто продовжували наполягати на необхідності взяти Бахмут за будь-яку ціну? Для чого? Який у цьому був сенс? Тепер це вже не має значення. Підрозділ фактично знищено, і відновити його колишню бойову міць буде дуже складно, якщо взагалі можливо.
Ну, і добре. Тим швидше ЗСУ розгромить інші частини ЗС РФ. І досить про ПВК “Вагнер”. Якщо Пригожин не збрехав знову, я сподіваюся, на цій війні ми більше про них не почуємо. Нехай собі “дооснащуються і донавчаються” скільки влізе. Аби більше не пхалися в Україну.
Сьогодні зранку якісь невідомі (російські партизани?), роздобувши десь чи то гармати, чи то міномети, чи то безпілотники (у воєнторзі?), обстріляли (ні за що!) мирну Бєлгородську область (ну звірі ж люті!).
А потім загін із 20 осіб (російських партизанів?), діставши десь військову форму, бронежилети, каски, засоби зв’язку, гранати й автомати (у воєнторзі?), увійшовши (у ні в чому не винну!) Бєлгородську область, почав хуліганити, стріляти й кидати гранати. Або стріляти з мінометів? Або запускати безпілотники? Вони нікуди не просунулися, лише на кілька кілометрів. На один-два… Ну три… Що ви кажете? До Грайворона (типова українська назва) – дев’ять км? Ну, хай буде дев’ять. Я ж і кажу: кілька кілометрів.
Доблесні російські ФСБ, Росгвардія, армія і всі-всі-всі ввели в дію план Edelweiß (звідки вони беруть ці назви? Наступний план треба назвати Nachtigall, хо-хо!) і так наскочили на російських же партизанів, що одразу 39 диверсантів убили, а решту взяли в полон.
Що ви кажете? Звідки ще 19 трупів? Так і перших 20 теж ніхто не бачив! І взагалі, партизан була не рота, а батальйон! Що? Рота теж більше 20 осіб? Так? А скільки? 100? Отже, їх було 100. Ні! Нехай їх було 2 тисячі. Так надійніше: мало що нам потім спаде на думку? Раптом ми захочемо розповісти, що то була справжня битва? Як це гарно звучить: битва при Грайвороні!
Коротше кажучи, ці дві тисячі нікуди не пробралися і ми їх усіх убили. Але вони водночас були на БМП і танках (які вони теж купили у воєнторзі), і тих, хто залишився, ми досі ловимо, і вони, після того, як їх усіх повбивали і потім переловили, давно виїхали назад на українську територію. Сподіваюся, я все вам розжував і тепер питань не буде?
Так, Путіну повідомили. Він у курсі. Що повідомили? Що п’ять тисяч українських окупантів вирішили залізти в Бєлгородську область, а ми їх усіх спіймали і вбили. Що? Не можна вбивати полонених? Тоді, значить, навпаки: спочатку вбили, а потім – спіймали. Тепер нормально? Ну, от і добре.
І так. Уже ввечері якісь безпілотники влучили в будівлі ФСБ і МВС у Бєлгороді. Почалася пожежа. Пожежні її гасять. Безпілотники теж, мабуть, із воєнторгу. Як і вибухівка в них. Хто запустив – невідомо.
Отаку маячню сьогодні видавали Пєсков і вся інша російська пропагандистська шушера, дрібніша. Я отримував справжню насолоду, спостерігаючи за тим станом ступору і, водночас, паніки, який вони демонстрували. Їхні коментарі були гранично ідіотськими.
Зрозуміло, Україна в повній відмові: ми тут ні до чого, це все воєнторг, розбирайтеся самі, це ваші партизани – з ними і розмовляйте. А нас даремно звинувачувати не треба. Ми до наступу готуємося, нам не до дурниць.
Як то кажуть, борги треба сплачувати. Подоляк просто сяяв від задоволення, коли майже буквально повторював знамениті путінські пасажі про “воєнторг” зразка весни 2014 року.
Коротше. Якщо путінські силовики навіть із такими диверсіями впоратися не можуть, що говорити про те, як вони поведуть себе під час українського наступу? У мене дуже хороші передчуття з приводу наступу ЗСУ. Тим більше, що справа наша права. А значить, ворог буде розбитий і перемога за нами.
Слава Україні! 
