Леонід Невзлін: “Рік тому в ці дні – з 16 до 20 травня 2022 року – з обложеної “Азовсталі” виходили її героїчні захисники: військові, цивільні, члени батальйону “Азов”… Виходили за сигналом військового командування України після найтяжчих боїв і самовідданої оборони. Влада країни називала це “евакуацією”, а не здачею в полон. Увесь світ, затамувавши подих, стежив за трагедією в прямому ефірі.
Із 2439 осіб ДОСІ в полоні понад 1900. Ті, кого вдалося за цей рік обміняти, розповідають про жахливе поводження саме з полоненими захисниками “Азовсталі”. Яке там дотримання положень Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими! Ідеться про тортури, знущання, людей намагаються зламати і фізично, й психологічно. Найстрашніше поводження – з бійцями полку “Азов”, їх понад 700 осіб, і їх дуже мало повернулося за останній рік за обміном додому.
Багато чого з цього жаху сьогодні не може бути оприлюднено: треба дбати про тих, хто ще в полоні. Адже кожне слово, сказане звільненими, може нашкодити товаришам у неволі. Лють безсилля, відсутність інформації та зв’язку з полоненими героями, схоже, цілковита безпорадність ООН і Червоного Хреста в питаннях обміну… Неможливо уявити, як важко рідним і близьким захисників Маріуполя. Треба постійно нагадувати про це світові, не можна, щоб звільнення азовців зникло з новинного порядку денного!”.
