У рашистів не задалося ні з війною, ні з парадами. До 9 травня перемога у Путіна виявилася одна – вдалося притягнути до Москви лідерів країн, що входять до ОДКБ, включно з ледь живим Лукашенком, який мав такий вигляд, ніби втік із лікарні. Самотній танк-34, “Ярс” і “іскандери”, козаки, що марширують, і слухачі військових академій перед “щасливим дідусем”, який тимчасово вибрався з бункера, – ось і вся міць російської держави. Повітряну частину – і ту скасували в страху перед безпілотниками.
Для Путіна сьогодні – день зневіри. Не те, що Київ за три дні, а й Бахмут за десять місяців до заповітної дати – не взяли. Замість переможних тостів – істерики Пригожина. Якщо вірити йому, то армія Шойгу – тікає та оголює фланги, газпромівські ПВК – узагалі не виходять на позиції, снарядів – не дають, зеки розпаковані по целофанових пакетах. Чистий провал і ганьба. Ще й Лукашенко передчасно поїхав, не залишився навіть на урочистий обід, кажуть – за станом здоров’я.
Рашисти, розв’язавши війну і день за днем здійснюючи теракти щодо цивільного населення України, намагаються прикритися тією, великою перемогою, яку хочуть привласнити. Але нікого не обдурити вже, всім стало зрозуміло, що таке рашизм і що саме він – головна загроза миру в наші дні. Разом, допомагаючи Україні, ми впораємося і з цією бідою. Попереду – наш, спільний день перемоги України і всіх нормальних людей над рашизмом, а потім – новий Нюрнберг, трибунал над військовими злочинцями.
