Владислав Іноземцев: Росіяни протягом кількох десятиліть грали з шахраями
Доленосний закон про військовий облік на початку тижня обговорили вже всі, і повторюватися я не буду. Чи можна його вважати початком тоталітарної епохи? Напевно, я не буду настільки категоричним. Хоча б тому, що тоталітарні суспільства припускають значно менший масштаб бардаку і корупції, ніж російське, і лише повторю, що це є продовження того терору проти власного суспільства, який я давно назвав змістом політики Кремля на всі 2020-ті роки (оскільки ресурс “Сноб” вважав за краще ту публікацію знищити, можу запропонувати лише посилання на перепост).
Однак я хотів би звернути увагу не на визначення, а на те, яким чином влада запроваджує нове “кріпосне право”, проявляючи себе як безсумнівно талановитого соціального інноватора.
У комуністичних диктатурах основою тоталітаризму виступала пряма влада держави над людиною через безпосередній контроль за нею. Власності як такої не існувало – люди були в кращому разі власниками своїх небагатих пожитків. Вважалося, що саме власність є головним ворогом тоталітаризму. Деякі особливо розумні на кшталт А.Чубайса навіть приватизацію обґрунтовували тим, що це, мовляв, “вакцина від комунізму”. Виявилося, однак, що все навпаки: тільки на Заході власність є синонімом свободи, але не в Росії.
У Росії протягом трьох десятиліть влада привчала людей до життя за правилами, які сама не збиралася поважати. Зауважу: змусити повірити в те, що безпечно декларувати доходи, купувати нерухомість, вкладати гроші в бізнес було непросто. Але коли населення перебудувалося, воно опинилося в такій залежності від своїх правителів, в якій не було, напевно, навіть за часів соціалізму. Коли у вас є гаманець із грошима і видане за договором соціального найму житло, простіше вийти на мітинг, ніж тоді, коли ви можете втратити безліч речей, які накопичено за десятиліття і в яких утілено все ваше життя.
Держава пов’язала громадян контролем за їхньою нерухомістю, автомобілями, рахунками і доходами. Вирватися з цього “раю” зараз можна, лише розпрощавшись з усім звичним життям. Я кілька разів говорив про те, що російські емігранти більше не зустрінуться з покинутими в країні активами, але Кремль висловився гранично чітко: правом власності на будь-яке майно в Росії володіють тільки ті, хто визнає власність держави на їхні життя, і ніяк інакше. Це вже пояснили олігархам, майже всі з яких повернулися в країну; це пояснили лохам-іноземцям, більшість із яких поспішили піти, забувши про “інвестовані” кошти, – і тепер цей урок дано всім іншим.
Росіяни протягом кількох десятиліть грали з шахраями-наперсточниками: але якщо стара радянська влада час від часу обнуляла грошові заощадження, причому для всіх, то нова російська наважилася обнулити всю власність – нехай лише тих, хто нею незадоволений. Я не сумніваюся, що новий метод ефективніший за старий – метелики потрапили в пастку, з якої багато хто з них уже не вилетить, навіть якщо в кордонах залишаться лазівки…
Спеціально для телеграм-каналу “Кремлевский безБашенник”
Владислав Іноземцев
