У I Західному окружному військовому суді в Петербурзі сторона обвинувачення закінчила представляти докази у справі 68-річного правозахисника Олександра Скобова. Із квітня 2024 року він перебуває в СІЗО за обвинуваченням у “виправданні тероризму” через пости про атаку по Кримському мосту. 29 вересня йому висунули обвинувачення за ще двома статтями: про виправдання тероризму і про участь у діяльності “терористичного співтовариства” – Форуму вільної Росії.
Обвинувачення зачитало протоколи огляду сайту Форуму вільної Росії. У досліджених сторінках були “заклики допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії”. Також сторона обвинувачення процитувала пости Скобова, у яких він висловлювався з приводу процесу над Дариною Треповою, засудженою за теракт у Петербурзі. У публікаціях сказано, що “з дівчиною розправилися тільки тому, що вона хотіла допомогти Україні”.
Сторона обвинувачення також оголосила постанови про порушення кримінальних справ за статтею про публічне виправдання тероризму щодо інших учасників Форуму вільної Росії: Івана Тютріна, Євгенії Чирикової, Геннадія Гудкова та Гаррі Каспарова.
За згодою підсудного прокурор оприлюднила медичні документи, де йшлося про його захворювання – цукровий діабет і катаракту, а також операцію з її видалення, – і містилися дані про сильне зниження у чоловіка зору і хронічний гепатит С.
З матеріалів справи стало відомо, що в характеристиці, наданій у СІЗО, йдеться про те, що Скобов стоїть на обліку як “схильний до терористичної діяльності”.
На розгляд суду також було представлено характеристику від учениці Скобова – правозахисник викладав їй історію в школі. Крім того, адвокат зачитав характеристики від колег чоловіка по школі і просто від знайомих, яким він допомагав. Усі вони характеризують обвинуваченого як добру, небайдужу, чесну, некорисливу людину, завжди готову прийти на допомогу.
Олександр Скобов відмовився давати суду свідчення і тільки висловив своє ставлення до пред’явленого обвинувачення. Наводимо фрагмент його промови.
“Уся моя публіцистична діяльність – це заклик боротися з агресором, який напав на Україну, допомагати їй зброєю і боєприпасами. Я розглядаю себе як учасника збройного протистояння агресору. У ракетах і снарядах, що знищують загарбників, є і моя мала частка. І я беру на себе відповідальність за кожного знищеного окупанта. На Росію ніхто не нападав, їй ніхто не погрожував <…>.
Суд у РФ давно довів, що є придатком нацистської диктатури. Шукати в нього справедливості безглуздо. Я не визнаю і не поважаю цей суд. Я ніколи не постану перед цими людьми. Мені нема про що з ними розмовляти. Нехай за мене з ними говорять гармати. Я не бачу сенсу сперечатися з маріонетками диктатури про те, наскільки сумлінно вони застосовують власні закони”.
На наступному засіданні свої докази почне представляти сторона захисту.
