Арешт Павла Дурова у Франції справив ефект бомби, що розірвалася. Дискусія, що розгорнулася в публічному просторі, вкотре розколола російську політеміграцію, а істерика російських пропагандистів підтвердила підозру про те, що йдеться у цьому кейсі далеко не тільки про свободу слова.
З початком війни Telegram перетворився на знаряддя війни. І Дуров, свідомо чи мимоволі, допустив це, жодним чином не перешкоджаючи використанню Telegram російськими військовими, спецслужбами, агентурою, появі масштабної z-пропаганди, численних провоєнних Telegram-каналів так званих “воєнкорів”, що розпалюють ненависть і війну.
Наразі російські пропагандисти б’ються у справжній істериці, звинувачуючи Захід у порушенні свободи слова, а окремі депутати російського псевдопарламенту навіть стверджують, що “затримання Павла Дурова можна порівняти з арештом начальника зв’язку російської армії”, роз’яснюючи при цьому, що “Telegram активно використовують для передавання розвідданих, коригування артилерійських ударів, трансляції відеопотоків з дронів та інших завдань, пов’язаних із управлінням військами”. На путінському ТБ доморощені “експерти” відверто розповідають, що “наводять по Telegram “іскандери”, артилерію та авіацію”.
Дивним чином в унісон із кремлівськими пропагандистами звучить розпочата частиною російської ліберальної політеміграції кампанія на захист Павла Дурова та його дітища. І якщо пропагандисти просто працюють за високий прайс, то мотивацію росіян, вигнаних зі своєї Батьківщини, де вони позбавлені елементарних громадянських прав, зрозуміти складніше.
Ще складніше зрозуміти, чому війна, що триває вже третій рік, і чергові воєнні злочини путінського режиму не викликають у російському ліберальному середовищі такого ажіотажу, як затримання Дурова. Сьогоднішній удар по Україні, що призвів до людських жертв, пошкоджень інфраструктури та загрози руйнування дамби Київського водосховища, вразив наших ліберальних співвітчизників набагато менше, ніж пригоди засновника Telegram у Парижі.
Не випереджаючи питань особистої винуватості/невинуватості Павла Дурова в конкретних злочинах (на це є французький суд), ми вважаємо за необхідне заявити наступне. Принцип свободи слова не передбачає свободи ведення військової пропаганди країни-агресора. Неможливо уявити собі колонку Геббельса на сторінках The New York Times або інших провідних видань того часу. Прокремлівська військова пропаганда має викорінюватися звідусіль, зокрема з Telegram. Ми також наполягаємо, що ефективне медіа, яким є Telegram, не повинно ставати засобом наведення путінських знарядь вбивства – ракет, гармат і літаків. І нарешті, ми твердо впевнені, що популярний месенджер не повинен бути майданчиком для незаконного контенту та організації злочинної діяльності.
Незалежно від того, чим конкретно закінчиться французька епопея Дурова, ми сподіваємося, що Telegram перестане бути знаряддям путінської війни. Його творці мусять і можуть це зробити.
Рада Форуму вільної Росії,
26 серпня 2024 р.
