У Венесуелі Національна виборча рада, підконтрольна чинному президентові країни Ніколасу Мадуро, оголосила про його перемогу на президентських виборах, що відбулися в неділю. Для Мадуро це стане третім шестирічним президентським терміном.
Офіційно, після опрацювання 80 відсотків бюлетенів, чинний президент набирає трохи більше 51% голосів, а кандидат від об’єднаної опозиції Едмундо Ґонсалес – 44%. За решту вісьмох учасників виборів проголосувало 4,6% виборців, повідомив голова Національної виборчої ради Елвіс Аморосо.
Опозиція впевнена, що результати, як і на минулих виборах 2018 року, підтасовані. Опитування перед виборами та екзит-пол, проведений американською фірмою Edison Research, показував, що кандидат від опозиції Гонсалес виграв із перевагою понад 30%.
“Результати неможливо приховати. Країна мирно обрала зміни”, – написав Ґонсалес у соцмережі Х після закінчення голосування, але до оголошення офіційних результатів.
Мадуро після оголошення результатів заявив, що його перемога – це торжество миру і стабільності. У кількох містах країни вже розгортають збройні сили, побоюючись можливих заворушень.
Найпопулярнішу опозиційну політикиню Венесуели лідерку асоціації “Єдина демократична платформа” Марію Коріну Мачадо не допустили до виборів. Вона закликала своїх прихильників голосувати за кандидата від об’єднаної опозиції Едмундо Ґонсалеса.
Про невизнання перемоги Мадуро на виборах президента Венесуели вже заявили Аргентина, Перу, Чилі, Уруґвай і Панама. Гватемала і Колумбія сумніваються в перемозі Мадуро. Бразилія звернеться до ООН із проханням розслідувати можливі фальсифікації. США також висловили “серйозну стурбованість” оголошеними результатами голосування і сумніви, що вони відображають волю венесуельського народу.
“Дані свідчать про нищівну перемогу опозиції, і світ чекає, поки він визнає поразку після багатьох років соціалізму, страждань, занепаду і смерті. Аргентина не збирається визнавати чергове шахрайство і сподівається, що збройні сили цього разу захищатимуть демократію і волю народу”, – написав у соціальній мережі X президент Аргентини Хав’єр Мілей.
Аналогічне рішення ухвалила влада Перу і Чилі. Очільник МЗС Перу Хав’єр Ґонсалес-Олаечеа назвав голосування у Венесуелі “посяганням на народну волю”. А міністр закордонних справ Чилі Альберто ван Клаверен заявив, що чилійський уряд не визнає перемогу Ніколаса Мадуро, доки свої висновки не оголосять міжнародні спостерігачі.
Ніколас Мадуро балотувався на третій термін, він перебуває при владі з 2013 року. Тоді він став наступником попереднього президента Уґо Чавеса, який теж належав до соціалістичної партії PSUV. Мадуро підтримує хороші відносини з Москвою.
Попередні вибори супроводжувалися масовими протестами, що ледь не переросли у збройне протистояння. Представник опозиції Хуан Ґуайдо, посилаючись на ймовірні фальсифікації підсумків виборів, оголосив себе тимчасовим президентом, у такій якості його визнали США і ще низка країн. Реальна влада, однак, залишилася в руках у Мадуро. Згодом влада Венесуели за посередництва США провела серію переговорів із представниками опозиції, результатом яких стала відмова опозиції від визнання Ґуайдо президентом, влада, зі свого боку, пообіцяла допустити опозицію на нові вибори. Сполучені Штати у відповідь зняли низку санкцій, раніше запроваджених проти Каракаса, однак нещодавно їх було запроваджено знову.
