Бази збройних сил РФ поблизу кордону з Фінляндією значно спорожніли, незважаючи на погрози Москви розширити свою військову присутність у цьому регіоні через вступ країни до НАТО, пише фінське видання Yle з посиланням на високопоставленого представника розвідки Фінляндії, а також на супутникові знімки.
Близько 80% техніки і солдатів з російських баз біля фінського кордону перекинули на війну в Україні, на об’єктах залишилися тільки інструктори. Схожа ситуація зараз спостерігається майже у всіх російських регіонах, крім Московської області, зазначає видання.
Схожі дані наводить і розвідслужба Норвегії. Згідно з її оцінками, чисельність сухопутних військ РФ на Кольському півострові за час війни скоротилася на 80%. Також, згідно з підрахунками норвезької розвідки, Росії знадобиться від трьох до п’яти років, щоб відновити боєздатність своїх збройних сил після закінчення війни в Україні.
Володимир Путін, оголошуючи про початок війни з Україною, говорив, що однією з цілей вторгнення нібито є протидія наближенню “військової машини НАТО” до кордонів РФ. Однак російська агресія, навпаки, змусила дві країни, що межують із Росією, приєднатися до військового блоку. Минулого року до складу альянсу увійшла Фінляндія, внаслідок чого протяглість кордону НАТО з РФ збільшилася вдвічі – на 1,3 тисячі км, а збройні сили НАТО поповнила одна з найбільш боєздатних армій Європи. Навесні цього року членом Північноатлантичного альянсу стала Швеція. Крім того, Польща, що входить до НАТО з 1999 року, попросила США про розміщення на її території ядерної зброї, а також уклала контракт на придбання американських систем ПРО і ППО на $15 млрд.
Після того як Фінляндія і Швеція подали заявки на вступ до НАТО, російський президент заявив, що у Росії “немає таких проблем” із цими країнами, “як з Україною”. “У нас нема територіальних питань і суперечок, нічого, що нас могло б турбувати. Хочеться їм – будь ласка”, – сказав Путін. Про це ж 10 червня говорив і прессекретар “президента” Дмитро Пєсков.
Проте в березні в інтерв’ю пропагандисту Дмитрові Кисельову Путін заявив, що Росія збільшить чисельність своїх військ біля кордону з Фінляндією у зв’язку зі вступом країни в НАТО. “Навіщо вони це зробили?” – обурювався Путін, розмірковуючи про приєднання Фінляндії до альянсу. Водночас “президент” тут же відповідав на власне запитання: “Дуже, напевно, хотілося бути членами західного клубу, під якоюсь “парасолькою”. “У нас там не було військ, тепер будуть. Не було там систем ураження, тепер з’являться”, – погрожував Путін.
У січні минулого року Валерій Герасимов, який обіймав на той момент посаду глави Генштабу ЗС РФ, заявляв, що рішення Фінляндії та Швеції вступити до НАТО стало одним із чинників, що вплинув на намір “скоригувати план будівництва і розвитку збройних сил” Росії, оскільки керівництво країни поставило завдання “нейтралізувати ці загрози”. Тоді він обіцяв, що для цих цілей буде створено Московський і Ленінградський військові округи, а також армійський корпус у Карелії.
Тоді ж начальник розвідки Генштабу Сил самооборони Фінляндії контр-адмірал Юха Ваухконен повідомив, що російські сухопутні війська, дислоковані під Фінляндією, зазнали великих втрат в Україні, через що їхня чисельність скоротилася вчетверо порівняно з ситуацією до війни. З різних складів в Україну було перевезено велику кількість озброєння і спецтехніки, додав Ваухконен.
Усупереч твердженням Кремля про те, що Росія почала війну в Україні, побоюючись “розширення НАТО”, на Заході до повномасштабного вторгнення неодноразово заявляли, що не планують приймати Київ до альянсу. Зокрема, всього за місяць до початку бойових дій про це говорив президент США Джо Байден.
