Армія Німеччини може перейти частково на призовну систему комплектування. Призов буде добровільним і гендерно нейтральним – за прикладом Швеції. Реформа спровокована конфліктом в Україні.
Зміни покликані підвищити бойову готовність німецької армії для вирішення старих і нових викликів. Реформа стане найрадикальнішою за 35 років – із закінчення холодної війни, пише Financial Times.
“Це знакова реформа <…>. Наша мета – перебудувати бундесвер таким чином, щоб він був якнайкраще підготовлений до оборони в разі війни. Ні в кого не повинно виникнути думки про напад на територію НАТО – це те, що ми [хочемо] донести”, – оголосив міністр оборони Борис Пісторіус.
Ключовим питанням є призов до армії. Міноборони має намір представити план реформи найближчими тижнями. За приклад буде взято шведську модель комплектування, що передбачає добровільність і гендерну нейтральність.
Міноборони Німеччини планувало реформи протягом кількох місяців, спостерігаючи за конфліктом між Росією та Україною.
Іншою важливою складовою має стати готовність проводити операції в кіберсередовищі на одному рівні з наземними, повітряними та морськими силами. Керувати всіма чотирма компонентами збройних сил буде єдине оперативне командування.
Бундесвер є однією з найбільших армій НАТО, в ній налічується до 182 тисяч військовослужбовців. Але, як зазначає видання, структура збройних сил, що розрослася, позбавляє їх здатності протистояти стратегічним викликам, з якими стикається Берлін і його союзники по НАТО.
Реформи мають змінити принцип ухвалення рішення в німецькій армії.
Як випливає з річного звіту про становище в німецькій армії, представленого в бундестагу, у 2023 році збройні сили Німеччини залишили приблизно 1,5 тис. осіб, через що їхня загальна чисельність скоротилася до 181,5 тис. У межах зусиль зі зміцнення нацоборони в країні планують довести чисельність військовослужбовців до 203 тисяч на початку 2030-х років. Але зараз набір на службу йде повільно.
Повернення деяких форм призову на строкову службу – серед методів, що можуть змінити ситуацію, а призов жінок став ще більш очевидним рішенням, щоб зупинити спад, зазначала авторка доповіді, спеціальний комісар бундестагу у справах збройних сил Єва Хьоґль.
Вона визнала у своєму звіті існування труднощів навіть із базовою інфраструктурою. “Коли я відвідую війська, я більше не чую про відсутність шоломів або бронежилетів, але [чую] про шафки”, – розповіла Хьоґль. За її підрахунками, ремонт казарм і військових об’єктів обійдеться приблизно в €50 млрд, що приблизно дорівнює половині від усього обсягу коштів, виділених на оновлення збройних сил у зв’язку з конфліктом Росії та України.
