П’ятниця 15 березня в Росії – перший день голосування на “президентських виборах”. Уперше воно відбувається протягом трьох днів – починається 15 березня і закінчується основним “днем виборів” у неділю, 17 березня.
Через кілька годин після початку голосування на сервісах, де проводять дистанційне електронне голосування (ДЕГ) – “Держпослугах” і порталі mos.ru – з’явилися повідомлення про можливі збої в їхній роботі, звернув увагу “Коммерсантъ”. У повідомленнях ідеться, що системи працюють у режимі “електронної черги”.
Дільниці для голосування також будуть відкриті на окупованих територіях України – на контрольованих Росією територіях Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, а також в анексованому Криму.
Місцеві жителі на підконтрольних російській владі територіях України повідомляли, що їх примушують до участі в голосуванні.
Володимир Путін, який керує Росією з 2000 року, балотується на п’ятий термін. Крім чинного “президента” на “виборах” три кандидати: Владислав Даванков, віце-спікер Держдуми від партії “Нові люди”, депутати Держдуми Микола Харитонов (від партії КПРФ) і Леонід Слуцький (від ЛДПР). Усім кандидатам від непарламентських партій і самовисуванцям, які збирали підписи, Центральна виборча комісія в реєстрації відмовила.
Спочатку на пост президента претендували 15 кандидатів. Підписи для реєстрації не потрібно було збирати тільки тим, кого висунули партії, представлені в Держдумі: Даванкову, Харитонову і Слуцькому. Путін зібрав підписи як самовисуванець.
Журналістку із Ржева Катерину Дунцову ЦВК не допустила навіть до збору підписів, вказавши на помилки в її документах щодо висунення. Після відмови Дунцова звернулася до Верховного суду і закликала своїх прихильників підтримати іншого претендента Бориса Надєждіна.
Надєждіну вдалося зібрати понад 200 тисяч підписів росіян на підтримку свого висунення. ЦВК виявила в поданих ним підписах понад 15% браку за дозволених 5%. Оскаржити відмову в судах Надєждіну не вдалося.
“Вибори”, що відбувалися в Росії останніми роками, незалежні спостерігачі та експерти оцінювали як невільні та нечесні. Влада втручається у виборчий процес, створює переваги провладним кандидатам, у низці випадків ідеться й про прямі фальсифікації. На “президентських виборах” немає незалежних міжнародних спостерігачів, серйозно обмежені також можливості спостереження для російських громадян.
Перемогу Путіна, який, по суті, контролює всі важелі влади в країні, багато коментаторів називають практично вирішеною. Раніше ЗМІ з посиланням на джерела писали, що адміністрація президента хоче забезпечити Путіну перемогу з результатом щонайменше 80% за високої явки. Нещодавнє опитування державного ВЦВГД показало, що за чинного президента готові проголосувати щонайменше 75% респондентів.
Російська опозиція закликала всіх, хто не згоден із політикою Володимира Путіна, прийти 17 березня опівдні на виборчі дільниці під час президентських виборів, висловивши таким чином свій негласний протест. Ідею підтримали, зокрема, команда померлого в лютому в колонії Олексія Навального і Михайло Ходорковський.
Прокуратура у відповідь пригрозила кримінальною відповідальністю за “перешкоджання вільному здійсненню громадянами своїх виборчих прав і роботі виборчих комісій”. За відповідною статтею Кримінального кодексу загрожує до п’яти років колонії.
Вдова Олексія Навального Юлія в колонці в газеті The Washington Post закликала країни Заходу не визнавати підсумки “виборів президента Росії” і не вважати Володимира Путіна легітимним главою держави.
Низка депутатів Європарламенту та інших політиків також закликали не визнавати підсумки “виборів президента Росії” і, відтак, легітимність Путіна. Вони вказують як на голосування на окупованих територіях, так і, наприклад, на ухвалені поправки до Конституції, що дають змогу Путіну балотуватися на п’ятий термін. Лідери західних країн не говорили про можливість невизнання результатів “виборів”.
