Російський імпорт товарів подвійного призначення, що підпадають під санкції Вашингтона і його союзників, із січня до жовтня минулого року становив майже $9 млрд – лише на 10% нижчий за рівень, що передував повномасштабному вторгненню в Україну в лютому 2022 року. Водночас аналіз показників російської торгівлі засвідчив: за перші 10 місяців минулого року західні компанії поставили 48% бойових компонентів, що перевищує 45%, які припадають на частку Китаю. Такі висновки містяться в доповіді “Проблеми забезпечення експортного контролю”, складеній міжнародною робочою групою із санкцій проти Росії (група Єрмака–Макфола) і Київською школою економіки.
Список виробників товарів подвійного призначення, отриманих Росією 2023 року, очолює американський напівпровідниковий гігант Intel. За ним іде китайська Huawei. Далі в топ-10 входять американські компанії Analog Devices, AMD, Texas Instruments, IBM і Dell. Таким чином майже половина “бойових” товарів, закуплених Росією протягом перших трьох кварталів 2023 року, припадає на частку виробників, штаб-квартири яких розташовані в країнах, що запровадили експортний контроль, пише Politico.
Для продовження активної фази бойових дій в Україні, особливо в частині повітряних атак, Росія гостро потребує мікрочіпів, датчиків і навігаційних систем. Вони необхідні для поповнення запасів озброєнь, таких як гіперзвукові ракети “Кинджал” або розвідувально-ударні дрони, зокрема безпілотники іранського виробництва “Шахед”.
Серед держав, де виробляють, продають і постачають у Росію подібні компоненти, лідируючі позиції посідають Китай, Гонконг, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. США та Євросоюз посилюють дипломатичний тиск на ці держави з метою припинити експорт товарів подвійного призначення. Однак автори доповіді стверджують, що західна коаліція має докладати серйозніших зусиль, зокрема вимагати ретельніше контролювати використання продукції від самих компаній-виробників.
У рекомендаціях авторів звіту містяться пропозиції щодо способів тиску на уряди і технологічні корпорації з метою стимулювати їх до створення процедур, що не дозволять обходити санкційні вимоги. Так, у разі якщо дипломатичні зусилля не допомогли переконати треті країни відмовитися від допомоги Росії в обхід санкцій, на ці країни або конкретні товари, що поставляються з них, мають бути накладені торгові квоти. А правоохоронним органам рекомендується розслідувати випадки корпоративних порушень і штрафувати відповідальних за них осіб, особливо на території ЄС, де відповідальність за їхню реалізацію повноважень щодо дотримання санкцій залишається на розсуд держав-членів союзу.
Наприкінці грудня президент США Джо Байден підписав указ, що дає змогу запроваджувати вторинні санкції проти банків, що перебувають у різних країнах і проводять операції з оплати товарів, що їх західні країни заборонили постачати в Росію. Ішлося про банки, що проводять транзакції з товарами військового і подвійного призначення, як-от: мікрочіпи, машинне обладнання, хімічні речовини, що використовуються для виготовлення зброї, шарикопідшипники, оптичні системи.
Основними центрами реекспорту в Росію, крім Китаю, Гонконгу, Туреччини та ОАЕ, стали також Марокко, країни Центральної Азії та Закавказзя. Як зазначали джерела Financial Times, російські спецслужби витратили “значні зусилля і час”, щоб знайти способи обходу санкцій і заходів експортного контролю.
