Швеція має намір відправити до Латвії 800 військових після вступу до НАТО для охорони кордону країни і стримування Росії від нападу, заявив прем’єр-міністр королівства Ульф Крістерссон.
“Уряд вирішив, що скорочений батальйон Швеції візьме участь у складі сил [НАТО] під керівництвом Канади в Латвії”, – сказав Крістерссон, додавши, що це може статися вже на початку 2025 року.
До Латвії буде відправлено полк Р7, який наразі розквартирований на півдні Швеції, поруч із містом Лунд. Шведські військові вирушать захищати латвійсько-російський кордон із бронетехнікою. Може йтися про багатоцільові колісні броньовані машини AMV 360, бойові машини піхоти Stridsfordon 90 і, можливо, танки Leopard.
Шведський полк стане частиною сил Enhanced Froward Presence (EFP, “Розширена передова присутність НАТО”), у рамках яких різні країни-члени Північноатлантичного альянсу розміщують свої війська в найсхідніших країнах блоку протягом нетривалого часу. Сили EFP у Латвії очолює Канада, а особовий склад налічує понад дві тисячі військовослужбовців.
Напередодні верховний командувач шведських збройних сил Мікаель Бюден і міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Булін закликали громадян не сподіватися на більш ніж 200-річний період миру і бути готовими до загрози війни.
Булін нагадав громадянам про Україну, яка чинила опір повномасштабному вторгненню Росії в лютому 2022 року. Саме російська агресія спонукала Стокгольм подати заявку на вступ до НАТО. Те ж саме зробила Фінляндія, яка вже стала членом альянсу. У Швеції ж виникли труднощі зі схваленням її заявки з боку Туреччини та Угорщини, які досі не ратифікували вступ країни до НАТО.
Раніше експерти Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) закликали країни НАТО готуватися до можливого військового конфлікту з Росією в найближчі 6–10 років. На їхню думку, приблизно стільки Москві знадобиться, щоб відновити свою армію для нападу на НАТО після закінчення інтенсивних бойових дій в Україні. При цьому жертвами агресії Росії можуть стати Латвія, Литва та Естонія.
