Середня тривалість життя мобілізованих росіян на фронті в Україні становила 4,5 місяця, підрахували “Важные истории” і волонтери Conflict Intelligence Team (CIT) на підставі некрологів у регіональних ЗМІ.
Перші смерті були зафіксовані вже на початку жовтня 2022 року – всього через два тижні після оголошення Володимиром Путіним мобілізації. Ненавчених призовників кинули на херсонський напрямок, де активно йшов український контрнаступ.
У підсумку в перший місяць відправки росіян на фронт загинули щонайменше 130 осіб (6,8% від усіх відомих смертей мобілізованих).
Після цього ситуація не покращилася: кожен п’ятий загиблий не прожив на війні і двох місяців (19,7%), а більше половини (58,6%) загиблих розлучилися з життям у перші чотири-п’ять місяців.
При цьому кількість смертей серед мобілізованих різко знизилася до 11-го місяця на фронті, що може бути пов’язано із затримкою повідомлень про загибель.
На термін життя мобілізованих на фронті вплинула інтенсивність бойових дій, зазначають аналітики CIT. “Найнапруженіші з точки зору втрат – осінь 2022 року і весна 2023 року, вони істотно позначилися на середній тривалості життя мобілізованих на фронті”, – кажуть військові експерти.
За їхніми словами, восени мобілізовані потрапили в “м’ясорубку” в районі Сватового і Кремінної, де російській армії потрібно було терміново закрити прорив ЗСУ. “Дірку” в обороні забивали мобілізованими, щоб запобігти обваленню фронту. “Рекорд від повістки до могили – лише кілька днів”, – пояснюють швидкоплинність життя на фронті аналітики.
При цьому більш ніж половині загиблих мобілізованих було від 30 до 45 років (59,9%). Частка померлих старших за 50 років становить лише 1,1%, а від 20 до 30 років – 30,8%.
Але є й винятки: наймолодшому загиблому було лише 19 років, а найстаршому – 62.
Військкомати були зацікавлені саме в молодих людях до 35 років, які можуть перебувати в хорошій формі і не так давно відслужили строкову службу, кажуть у CIT. Але ці люди краще поінформовані, не так охоче йдуть за повістками до військкоматів і навіть готові переховуватися.
“До них краще доходить інформація про те, що відбувається на фронті, вони розуміють, у якому стані російська армія. Тому військкоматам було простіше набрати людей у віці, ніж молодих: ті, хто служив у нульові, не співвідносять свою строкову службу в армії з тим, що є зараз, – думають, що все змінилося”, – кажуть аналітики CIT.
Удар ЗСУ по російському табору в Макіївці 1 січня призвів до найбільшої одноразової втрати серед мобілізованих. Тієї ночі загинули щонайменше 139 призваних за повістками з однієї тільки Самарської області (Міноборони РФ визнало загибель лише 89 осіб).
Також 47 мобілізованих загинули в районі Нової Каховки в Херсонській області, переміщаючись колоною небезпечним маршрутом. Великі втрати були восени та взимку на напрямках Куп’янськ – Сватове – Кремінна Луганської області, де російське командування намагалося втримати фронт за рахунок мобілізованих. Загалом на цій ділянці російська армія втратила 250 осіб, призваних за повістками.
Під Донецьком загинули близько 100 мобілізованих, під Бахмутом – не менше 40, понад 30 – під Вугледаром і ще 24 – під Макіївкою Сватівського району Луганської області.
