Військовій промисловості Росії довелося згадувати технології СРСР для виробництва ракет після того, як система обходу санкцій щодо закупівлі мікрочипів почала давати збої, розповіли BBC західні чиновники.
“Російський імпорт напівпровідників, який почав зростати наприкінці минулого року, знову скоротився на дві третини із січня до лютого 2023 року, змушуючи покладатися на низькоякісні замінники, як мікросхеми із 40% браку”, – зазначив один зі співрозмовників видання.
Велика частина російських озброєнь, включно з балістичними і крилатими ракетами, містить електронні компоненти. Однак виробляють їх не в Росії, де відсутня власна компонентна база, а в США, Великобританії, Німеччині, Нідерландах, Японії, Ізраїлі та Китаї.
Мікрочіпи та процесори становлять близько половини компонентів російського озброєння, а близько двох третин із них вироблено американськими компаніями, зокрема Analogue Devices, Texas Instruments та Intel, з’ясували в Київській школі економіки спільно з Міжнародною робочою групою Єрмака-Макфола щодо російських санкцій.
Оскільки компоненти підлягають експортному контролю, Росія отримує їх не безпосередньо, а через мережу посередників із третіх країн. Так, за даними Nikkei, 75% американських мікрочіпів поставляються в Росію через Гонконг або Китай. При цьому частина ключових компонентів була закуплена формально для невійськового використання, наприклад, для російської космічної програми.
“Є безліч компаній, готових піти на істотний ризик, щоб виконати вимоги Росії щодо закупівель”, – ідеться у звіті Київської школи економіки та групи Єрмака-Макфола. Подібні компанії розташовані по всьому світу – в Чехії, Сербії, Вірменії, Казахстані, Туреччині, Індії та Китаї.
Проти деяких із цих компаній західні країни вводять санкції. Так, наприклад, Велика Британія запровадила обмеження щодо турецьких компаній Turkik Union і Azu International “за їхню роль в експорті мікроелектроніки в Росію, яка необхідна для військової діяльності в Україні”.
У травні США, ЄС і Велика Британія опублікували список із 38 “загальних високопріоритетних товарів” і закликали компанії в усьому світі “проявляти належну обачність, щоб гарантувати, що кінцевим пунктом призначення цих товарів не є Росія”. До списку увійшов широкий спектр електронних інтегральних схем, напівпровідників, лазерів і навігаційних приладів.
Після цього Туреччина, зокрема, призупинила транзит до Росії певних товарів, що підпадають під санкції західних країн.
Однак щойно компонент опиняється в руках посередника, його стає важче відстежити. У зв’язку з цим старший економіст Київської школи економіки Бен Гілгенсток пропонує не грати в “кішки-мишки” з постачальниками Росії, а скласти чорний список підозрілих посередників.
“Тому що багато виробників також не знають, із ким їм слід вести справи, а з ким – ні. Це серйозна проблема”, – підсумував Гілгенсток.