Міжнародний суд ООН у Гаазі ухвалив запити 32 країн про підтримку позову України проти Росії, що стосується порушення Конвенції про геноцид.
До позову долучилися 26 держав-членів ЄС, окрім Угорщини, а також Австралія, Канада, Нова Зеландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Велика Британія. До 5 липня ці країни мають підтвердити вступ до процесу і представити свою позицію у справі. Водночас США було відмовлено в участі в слуханнях на етапі попереднього розгляду заперечень сторін.
Україна подала позов до Міжнародного суду ООН через кілька днів після початку війни в лютому 2022 року. У ньому йшлося про те, що Росія порушила Конвенцію 1948 року, неправдиво звинувативши Україну в геноциді в Луганській і Донецькій областях і використовуючи це як привід для вторгнення. Київ вимагав притягнути Москву до відповідальності “за маніпуляцію поняттям “геноцид” і закликати її припинити бойові дії.
Суд став на бік України. Водночас там уточнили, що постанова є “тимчасовим заходом”, мета якого – заморозити ситуацію доти, доки не буде ухвалено остаточного рішення у суперечці. Росія брати участь у процесі і зупиняти військові дії відмовилася – у МЗС заявили, що у суду ООН “відсутня юрисдикція в розгляді питання про спецоперацію”.
У травні глава відомства Сергій Лавров говорив, що Росія розцінює дії західних країн, що намагаються вступити в процес Міжнародного суду ООН на боці України, як “спробу відкритого шантажу і тиску”. Він також заявив, що сам позов “заснований на збоченій логіці”.
У липні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Київ знову звернувся до суду з приводу порушення Росією Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Міжнародний суд був створений після Другої світової війни для розгляду суперечок між державами-членами ООН. Його рішення мають обов’язкову силу, але він не має засобів для примусу країн до їх виконання.
