Рамзан Кадиров заявляв про можливе перекидання підконтрольних йому підрозділів до Бахмута з інших ділянок фронту, ймовірно, щоб підтримати шантаж Євгена Пригожина щодо російського військового командування для виділення боєприпасів найманцям ПВК “Вагнер”.
Раніше стало відомо, що начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов поступився вимогам командирів окремих підрозділів. У зв’язку з чим експерти Інституту вивчення війни (ISW) сумніваються у спроможності РФ здійснювати узгоджену оборонну кампанію по всій лінії фронту.
Як наголошується у звіті, Кадиров опублікував 6 травня звернення до Володимира Путіна, в якому просив його віддати наказ міністрові оборони Сергію Шойгу та голові Росгвардії Віктору Золотову про перекидання підрозділів чеченського “Ахмата” з “інших напрямків” на позиції “Вагнера” на Бахмутському напрямку.
Вочевидь, така операція призвела б до ослаблення російських оборонних ліній на ділянках, де стоять сили Кадирова, на що Герасимов і Шойгу або Путін піти не могли.
ISW зазначає, що підрозділи “Ахмата” раніше були помічені в районі Білогорівки на лінії Сватове–Кремінна і в Запорізькій області. Їхній відхід із цих позицій міг би підірвати оборонні зусилля РФ перед українським контрнаступом.
В інституті вважають, що особисто віддані Путіну Шойгу і Герасимов могли виділити боєприпаси для “Вагнера” за його вказівкою.
“Очевидно, що успішні спільні зусилля Кадирова і Пригожина з шантажу свідчать про те, що Герасимов насправді не контролює всі російські війська в Україні, незважаючи на те, що він є номінальним командувачем усього театру військових дій. Герасимов, імовірно, намагався взяти під свій контроль усі російські нерегулярні сили взимку 2023 року, але зазнав невдачі ще до того, як навесні втратив прихильність Путіна”.
Кадиров, імовірно, підтримав зусилля “Вагнера” щодо шантажу російського військового командування, щоб відновити свою значущість для Кремля. Раніше Кадиров втратив прихильність Путіна через те, що його сили відігравали незначну роль в активних бойових діях в Україні восени 2022 року і взимку 2023 року. Путін принизив Кадирова під час їхньої зустрічі 13 березня, де Кадиров помітно нервував, доповідаючи про роль чеченських бойовиків в Україні. Кадиров, імовірно, сприйняв погрози Пригожина вивести війська з Бахмута як можливість продемонструвати ефективність своїх сил на тлі нездатності Герасимова і Шойгу здобути вирішальні перемоги під час зимово-весняного наступу, вважають в ISW.
У ISW вважають, що вимушена необхідність Герасимова домовлятися з Пригожиним і Кадировим свідчить про проблеми в системі підпорядкування в російській армії, які вплинуть на її здатність чинити опір українському контрнаступу
“Потреба Герасимова вести переговори з підлеглими командирами і здатність цих командирів тиснути на нього свідчить про те, що проблеми в системі підпорядкування суттєво впливають на здатність російських військових проводити узгоджені операції в масштабах усього театру військових дій. Посада головнокомандувача має в принципі дозволяти Герасимову командувати будь-яким російським підрозділом або командиром сухопутних військ в Україні, навіть тими, хто очолює нерегулярні формування, як “Вагнер” і “Ахмат”.
Пригожин і Кадиров, схоже, здатні ухвалювати значною мірою незалежні рішення щодо своїх сил, однак це явище стає тим помітнішим, чим довше ці сили мають фактичний контроль над певними ділянками фронту.
Усі ці фактори ставлять під сумнів здатність Росії вести скоординовану узгоджену оборонну кампанію на всьому театрі військових дій. Російське військове командування, схоже, дедалі більше делегує відповідальність за різні ділянки фронту в Україні різним російським командирам. Тим часом влада командувача всього театру військових дій продовжує зменшуватися. Зменшення здатності Герасимова контролювати своїх командирів, імовірно, ще більше обмежить здатність російських військових проводити узгоджені операції, що охоплюють різні зони відповідальності.
