Після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну з Росії почали виїжджати не тільки незалежні журналісти і молоді люди, які рятуються від мобілізації, а й учені.
Видання “Проєкт” встановило імена 28 помітних учених і викладачів провідних вишів, які залишили Росію після початку війни. Серед них – фахівці зі світовим ім’ям, лауреати численних премій: академік Російської академії наук (РАН), президент Московського математичного товариства Віктор Васильєв, член-кореспондент РАН, астрофізик Юрій Ковальов, професори РАН астрофізик Сергій Попов і біолог Олександр Марков.
Загальна кількість учених, які виїхали, набагато більша. Тільки організація Scholars at Risk вивезла з Росії 200 осіб, ще 62 діячам науки допоміг виїхати німецький фонд Олександра фон Гумбольдта. А в Telegram-чатах для вчених, які потребують релокації, зараз перебувають понад шість тисяч осіб, зазначає “Проєкт”.
“Зупинилися цілі наукові галузі, дослідження просто не ведуться. Ми відкинуті на роки назад”, – сказав виданню професор РАН Сергій Попов. У лютому 2022 року він підписав відкритий лист проти війни, а за кілька місяців поїхав із Росії.
Водночас, як пише “Проєкт”, вчених ніхто не вмовляв залишитися, а навпаки, наукові та освітні організації самі видавлювали висококласних фахівців, зокрема використовуючи доноси і шпигуноманію.
Так, історику Костянтину Пахалюку, який не приховував свою антивоєнну позицію, довелося залишити посаду заступника директора департаменту науки Російського військово-історичного товариства (РВІО). У середині березня його викликали в адміністрацію президента, де звинуватили у зв’язках з ізраїльською розвідкою, пише видання з посиланням на самого Пахалюка.
“Проект” встановив імена 20 викладачів провідних вишів, які виступали проти війни і були звільнені.
Водночас, за оцінкою колишнього професора Вищої школи економіки Костянтина Соніна, виш залишили щонайменше 150 викладачів. Тільки з підрозділу НДУ ВШЕ – Інституту гуманітарних історико-теоретичних досліджень – звільнилося 60% співробітників.
Найчастіше виші не просто звільняють викладачів, а й скорочують цілі підрозділи та університетські програми, а редактори наукових журналів видаляють авторство вчених, які виїхали, в опублікованих статтях, зазначає видання.
