Біографія
Народився в Ленінграді в родині відомого згодом політика Іллі Константинова. У 1992 році сім’я переїхала до Москви. У 2001 році закінчив школу з поглибленим вивченням англійської мови № 1415. У 2006 році закінчив юридичний факультет Російського Державного Соціального Університету. Вступив до аспірантури РДСУ. З 2006 по 2009 навчався в аспірантурі РДСУ за спеціальністю «Конституційне і муніципальне право», викладав юридичні дисципліни студентам юридичного факультету.
Займатися громадською діяльністю почав ще в студентські роки. У 2004 році очолив ініціативну групу жителів Останкінського району, які боролися проти ущільнювальної забудови. У 2005 році разом із соратниками і друзями організував оргкомітет зі створення громадсько-політичної партії «Смена». Тоді ж, у 2005 році, брав участь у виборах до Державної Думи як самовисуванець. Улітку 2007 року приєднався до руху «Народ» (Олексій Навальний, Петро Милосердов, Сергій Гуляєв та ін.). З листопада 2007 року до 2008 року перебував у партії «Справедливая Россия». Був одним із керівників молодіжного відділення партії і керівником молодіжного крила партії «Справедливая Россия» у Північно-Східному адміністративному окрузі.
У 2011 році приєднався до національно-демократичного крила російської опозиції. Брав участь у низці акцій російських націонал-демократів. Починаючи з 5 грудня 2011 року, брав участь у більшості протестних акцій «За чесні вибори» (мітинг на Чистих ставках 5 грудня, мітинг на Болотній площі 10 грудня, мітинг на проспекті Сахарова 24 грудня тощо).
Після участі в мітингу 5 грудня 2011 року та несанкціонованій ході після мітингу його затримала поліція. У ніч із 5 на 6 грудня 2011 року у відділі поліції невідомим співробітником спецслужб була зроблена спроба вербування. Після відмови від вербування було озвучено погрозу кримінального переслідування за сфабрикованою справою.
22 березня 2012 року затриманий за сфабрикованою справою, ініційованою співробітниками федерального Центру з протидії екстремізму МВС і ФСБ Росії. Заявив про наявність повного алібі, проте провів у слідчому ізоляторі 2 роки і 7 місяців. Визнаний політв’язнем провідними російськими та міжнародними організаціями: правозахисним центром «Меморіал», Союзом солідарності з політв’язнями, Freedom House. Під час свого ув’язнення був обраний до Координаційної ради російської опозиції. Після звільнення із СІЗО під тиском влади був змушений покинути територію Російської Федерації. Наразі проживає в Литовській республіці, де отримав притулок.
У Литві продовжив займатися суспільно-політичною діяльністю. Є постійним учасником і організатором Форумів вільної Росії, що проходять у Вільнюсі. Обраний до Постійного комітету Форуму вільної Росії. Очолює правозахисний напрям Постійного комітету Форуму вільної Росії.
Також є одним із координаторів Благодійного фонду допомоги ув’язненим та їхнім сім’ям «Русь сидящая». Займається створенням контенту для «Тюремного консультанта «Руси сидящей» – спільного проєкту «Руси сидящей» і Human Rights Incubator, що розповідає про життя в умовах тюремного ув’язнення в Росії.
У Литві створив і очолив «Русское Европейское Движение» – некомерційну організацію, яка об’єднує біженців і політемігрантів з Росії і яка провела у Вільнюсі кілька значущих політичних акцій: фотовиставку про порушення прав і свобод людини в Росії, «Марш миру», «Похорон російської конституції», «Альтернативні вибори президента Росії», Акцію на підтримку Олега Сенцова та інших українських політв’язнів тощо.
Дискусійні панелі за участі Данила Константинова:
Росія на чекістському гачку (IV Форум вільної Росії)
Чи можливо подолати імперське прокляття? Формування парламентської республіки у постпутінській Росії (IV Форум вільної Росії)