Загинув Ільдар Дадін – російський доброволець у складі ЗСУ, а в минулому – відомий громадський активіст, багаторічний учасник протестного руху. Його прізвищем названо знамениту дадінську статтю Кримінального кодексу РФ (ст. 212.1 КК РФ), що карає громадян за “неодноразове порушення правил проведення публічних заходів”, тобто, фактично, за реалізацію конституційного права на зібрання.
Будучи першим засудженим за цією статтею, потрапивши в неволю, Дадін і там проявив себе як смілива, рішуча і чесна людина, не готова миритися зі свавіллям за жодних обставин. Протестуючи в ув’язненні проти порушень прав людини, підданий тортурам, він не зламався, але, навпаки, оприлюднив факти побиття і тортур, що призвело до великого публічного скандалу. Його активність і непримиренна позиція призвели до того, що путінський “Конституційний суд” був змушений змінити дадінську статтю, а начальника катівельної колонії, де утримували Дадіна, було знято зі своєї посади і піддано кримінальному переслідуванню.
Вийшовши на волю, Ільдар Дадін не припинив своєї протестної активності, але поступово став усвідомлювати безвихідь мирного протесту в державі, що ставала дедалі більш тоталітарною.
Початок повномасштабного вторгнення путінської РФ в Україну став тим тригером, що підштовхнув його до більш радикальних дій. Усвідомивши, що він не може бути більше мовчазним спостерігачем тих злочинів, які чинила російська армія в Україні, він ухвалив рішення виїхати з Росії і вступити до лав ЗСУ.
Зрештою, йому вдалося реалізувати задумане – спочатку у складі Сибірського батальйону, а потім – перейшовши до Легіону “Свобода Росії”. На фронті він виявив таку ж мужність, як і раніше за всіх інших обставин, коли протистояв диктатурі та російської репресивної системи.
На жаль, війна неможлива без жертв. Ільдар Дадін загинув, виконуючи свій обов’язок так, як він сам його розумів, захищаючи Україну та її мешканців від військової агресії. Він жив, як герой, і загинув героїчно, назавжди вписавши своє ім’я в історію. Його запам’ятають, як захисника України і водночас – героя російського антипутінського спротиву. Згодом, у майбутній вільній Росії, його ім’я буде увічнено, а прізвище стане відомим не лише за статтею Карного кодексу, яку ми скасуємо після краху путінізму.
Ільдар Дадін загинув, та залишились інші, такі ж, як він, добровольці, які вирішили стати на шлях збройної боротьби з російською військовою агресією. Вони потребують підтримки: моральної, фінансової, організаційної. Ми знову звертаємося до всіх наших однодумців із закликом згуртуватися і надати добровольцям цю підтримку. Підтримайте справу, заради якої віддали свої життя Ільдар Дадін та інші захисники України.
6 жовтня 2024 року.
